Музика для чаєвань — це не жанр і не плейлист. Це стан, у якому звук підтримує смак, а смак відкриває звук. Ми бачимо її як делікатну, неквапну, текстурну — таку, що не домінує, а створює середовище для занурення. Це можуть бути тонкі ембієнтні лінії, легкі акустичні тони, шумові структури, природні записи, — усе, що м’яко тримає увагу й не обмежує її.
Чай і музика зустрічаються в одній точці — у тілі людини, у здатності відчувати. Гармонійно заварений чай уповільнює внутрішній темп, загострює сенсорику, розкладає емоції по поличках. Музика робить те саме: веде до всерединення, дозволяє розширити сприйняття, відчути себе більш цілісно. Разом вони створюють стан м’якої присутності, коли кожен ковток і кожен звук наближають до ясності.
Це дві практики, що природно переходять одна в одну. У чашці — тепло, глибина та земляність. У звуці — простір, повітря і рух. І коли ці елементи збігаються, виникає синхронія, у якій чай стає музикою, а музика — чаєм. Саме в цьому перетині і народжується та невимовна атмосфера, заради якої ми збираємося заварити ще одну порцію.
